- Трійця
- і Тройця див. Зіслання Святого Духа на Апостолів
Словник церковно-обрядової термінології. - Львів; Свічадо.. 2001.
Словник церковно-обрядової термінології. - Львів; Свічадо.. 2001.
Руська трійця — Мемориальная доска члена «Русской троицы» на здании Львовской научной библиотеки Русская троица (укр. Руська трійця галицкая литературная группа, в которую входили Маркиян Шашкевич, Яков Головацкий и Иван Вагилевич. Русская троица начала в конце… … Википедия
Трійця — іменник жіночого роду християнське свято … Орфографічний словник української мови
пропійця — і, ж., зах. Жінка п яниця … Український тлумачний словник
трійця — і, ж. 1) У християнській релігії – триєдиний Бог, в якому поєднуються Бог Отець, Бог Син і Бог – Дух Святий. 2) розм. Про трьох осіб, людей, що пов язані між собою близькими стосунками, часто бувають разом і т. ін. 3) розм. Те саме, що троє. || у … Український тлумачний словник
трійця — Свічник із трьома свічками, яким у свято Богоявлення Господнього під час великого освячення води правлячий священнослужитель благословляє вірних та воду … Словник церковно-обрядової термінології
аравієць — і/йця, ч. 1) Мешканець Аравійського півострова. 2) Громадянин Саудівської Аравії … Український тлумачний словник
армієць — йця, ч. 1) Той, хто служить в армії (у 1 знач.); військовослужбовець. 2) заст. Військовослужбовець армії (у 4 знач.); не гвардієць … Український тлумачний словник
балтієць — йця, ч. Моряк Балтійського флоту … Український тлумачний словник
батареєць — йця, ч., розм. Те саме, що артилерист … Український тлумачний словник
білогвардієць — йця, ч., іст. Той, хто воював проти Радянської влади в лавах білої гвардії; контрреволюціонер … Український тлумачний словник